Омріяний «камінь»

У своїх походах я часто бачив величний Петрос зі сторони. Я з перехопленим подихом шаленів від нього узимку, я заїдав каву солодкою ватою весною, неодноразово милувався ним влітку з різних гір, але увесь час я обіцяв йому, що прийду до нього у гості. Я вже було відклав візит до наступного року, оскільки був змушений на два місяці покинути Чернівці. Але за два дні до від’їзду я не витримав, зібрав наплічник та разом з подругою поїхав у гори. Гора Петрос з румунської перекладається як «камінь», ...
Читати далі →

Шпилясті красуні

Ретроспективу літніх походів хтів би продовжити змістовним та корисним гостюванням у Карпат. Про екологічну частину цього походу я писав у блозі «Карпатські сепаратисти». А тепер все, що залишилось поза «екокадром». Дорога від Верховини до Дземброні під шум розбиваючогося кришталю Чорного Черемошу об каміння, вже натякає на те, що ти потрапив у казку. А перший підйом і навколишні краєвиди Смотрича, ці думки лише примножують. Сонце нещадно вивітрює воду з наших організмів, тому коли ми входимо ...
Читати далі →

Копакабана Карпат

Неймовірно важко описати ті відчуття, що поглинають тебе коли споглядаєш як сонце, виповзаючи із-за Говерли, народжує новий день. Щоб передати це ще не придумали таких слів. А найсучасніша фототехніка стає дешевою «мильницею» коли порівнюєш свої відчуття зі світлинами.  Побачивши це лише одного разу, ти миттєво підхоплюєш невиліковну хворобу «карпатенізм», і стаєш залежним від ліків «схід сонця».  Вірус вимагає від тебе спочатку невелику дозу ліків, а потім ти хочеш все більше, і поступово жит...
Читати далі →

Карпатські сепаратисти

Питання сміття в горах завжди мене хвилювало. Навіть ще тоді коли я активно не ходив у гори, а здійснював лише дводенні набіги у підніжжя гір, на так званий «матрацний» відпочинок. Ніколи не розумів, що відбувається в тій порожній голові людини, яка залишає по собі сміття. Ну ось приходиш ти на галявину де завжди сидиш, а там все зас…мічено. Невже приємно? Більшість моїх походів починались з прибирання території на місці стоянки після таких ось «туристів». Їх називають свинями, проте я вважаю,...
Читати далі →

Червона рута в гуцульських Альпах

Найвідоміший витвір Володимира Івасюка «Червона рута», вже давно вийшов за межі просто пісні. Її виконують і знають в усіх куточках України та за її межами.Нова хвиля популярності цієї пісні відбулась в останні часи завдяки футбольним ультрас, у яких вона стала по суті патріотичним гімном і виконується на всіх стадіонах країни.  Я точно не пам’ятаю коли відбулось моє знайомство з цією піснею, але чітко  закарбувалась мить, як я її співав разом з усім стадіоном «Буковина» у 1989 році під час одно...
Читати далі →

Карпатський стриптиз на горі Під Берда

Вже вийшовши з дизелю на станції Вороненко, одразу розумієш, що потрапив туди куди потрібно. Абсолютну тишу і спокій порушує лише спів пташок та вітер зі смаком свіжоскошеної трави.Потяг швидко зникає у тунелі перетинаючи межу Івано-Франківської та Закарпатської областей, а ми через край села рухаємось в гору. На підйомі, коли зупиняюсь на перепочинок, я завжди обертаюсь, аби бачити те скільки пройшов і гарні краєвиди, це надихає і далі йдеш ще жвавіше не звертаючи уваги на кут підйому.Одразу ж ...
Читати далі →

Солодка вата від найвправнішого кондитера

Ніжно-білі, пухнасті хмари з місячним підсвічуванням тихо пливли над наметом. Вони нагадували білих плюшевих ведмедиків, яких подружжя Петрос та Говерла вкладали у ліжечка своїм діточкам. Щасливі малюки засинали віддано обіймаючи іграшки, міцно тулячи їх до грудей.Задумався на мить, а чи всі плюшеві ведмедики також зігріті теплом ковдр та сердець своїх господарів? Чи може комусь не пощастило і він також одиноко засинає на полиці, заздрісно та трохи ображено поглядаючи на тепле ліжечко. З думками...
Читати далі →

Згадати все або мій 2013-ий у фотографіях

2013 рік був насичений на позитивні враження, гарні знайомства та чудові подорожі. В принципі у блозі описані майже усі події, тому на пам"ять про цей рік хочеться залишити такий пост з підсумковими світлинами. Маланка Від Різдва до Йордана Харків Черемош. Рафтинг 1
Алупка Ялта ...
Читати далі →

Перший сніг (Півдеци під бограч. Частина 3)

Ми уп’ятьох вийшли дещо пізніше. Найдосвідченіші похідники відповідно і збираються довго ;) Вже перед самим підйомом Слава з Коростеня все ж таки здався своєму здоров’ю у полон, і вирішив йти додому, а на підйомі несподіваний дзвінок про проблеми вдома розвернув на півдороги і Андрія з Б...
Читати далі →

Повернення Штірлі (Півдеци під бограч. Частина 2)

Ті хто поспішав на роботу відправились після зустрічі у неділю домів, а похідники-відпускники у кількості 9 чоловік помандрували далі. Мені подобається ходити в гори з досвідченими похідниками. Не потрібно заморочуватись картами, маршрутами. Йдеш собі, милуєшся краєвидами, фотографуєш. Але через ...
Читати далі →